Лист солдату

Привіт, Солдате! Ти мене не знаєш,
а я пишу і серце так щемить.
У нас тут тихо, мирно, не стріляють,
бо ти пішов, щоб спокій боронить

Я тут в теплі, у затишку ночую
і колискову сухаю щодня,
і перед сном мене батьки цілують
тобі ж за ковдру є сира земля.

Ти спиш в окопі, ти чекаєш чуда
за колискову в тебе свист гармат
і як пече мені від того в грудях
за всіх таких як ти - мирних солдат.

Пишу із думкою, що буде краще жити,
що ви несете світле майбуття.
Тебе не знаю, та не можу не любити,ї
бо ти - мій крик душі і каяття...

Я помолюсь за тебе, за Вкраїну
поставлю в церкві не одну свічу
і ти вернешся, ти почуєш: "Сину,
я дякую тобі за боротьбу".

Ти повернешся, бо тебе чекають
Ти розпалив сердець гарячу кров
На небесах тебе оберігають
і поруч є Надія, Віра і Любов

Н.С.